- збляклий
- -а, -е.Дієприкм. акт. мин. ч. до зблякнути.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
збляклий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
збляклість — лості, ж. Властивість і стан за знач. збляклий … Український тлумачний словник
тьмяний — I 1) (про світло, вогонь тощо неяскравий, який дає мало світла, погано освітлює), туманний, бляклий, блідий, примарний, тьмавий, мерхлий; немічний, млявий (ледь помітний); збляклий, побляклий, прибляклий, поблідлий, потьмянілий, померклий,… … Словник синонімів української мови